Главная » Статьи » Труды музейного комплекса Змиевского лицея №1 им. З.К.Слюсаренко

ПЕРЕХІД ЗМІЇВСЬКОЇ СЕРЕДНЬОЇ ШКОЛИ № 1 ДО КАБІНЕТНОЇ СИСТЕМИ ВИКЛАДАННЯ

ПЕРЕХІД ЗМІЇВСЬКОЇ СЕРЕДНЬОЇ ШКОЛИ № 1

ДО КАБІНЕТНОЇ СИСТЕМИ ВИКЛАДАННЯ

___________________________________

© Регіна Нанака

Зміївський ліцей № 1 ім. З. К. Слюсаренка

10-Б (2011 – 2011 н. р.)

 

Майже 10 років авторка цих строчок навчається у Зміївському ліцеї № 1 ім. З. К. Слюсаренка, і не дивлячись на такий короткий проміжок часу, полюбила його. Тому, що не любити його просто неможливо – ласкаві та мудрі вчителі, які люблять свої предмети і завжди підтримають на важкому шляху до знань. Саме тут, у ліцеї, ми отримуємо той поштовх, ті знання, які нададуть нам змогу розвиватися у напрямку, близькому душі.

Велика роль у викладанні предметів належить кабінетній системі. До др. пол. 1960-х рр. діти проводили весь день у одній класній кімнаті, а вчителі по черзі приходили викладати предмети. У 1968 р. почався перехід від класної до кабінетної системи викладання. Зміївська перша ніколи не відставала від педагогічних новацій. У школі було створено найкращі в області кабінети: географічний (завідуючий – Г. Г. Єрьомін), хімічний (Д. З. Шапоринський), кабінет електротехніки (І. І. Бондаренко) та кабінет біології (В. В. Титаренко). Так, наприклад, кабінет географії був спочатку звичайним класом з кількома картами на стінах. Але після появи тут нового вчителя, Г. Г. Єрьоміна (рис. 2), кабінет став відомим по всій Харківщині та за її межами. Своїми руками вчитель та його учні виготовляли різні об’ємні і динамічні посібники, а також посібники краєзнавчого характеру, рельєфні об’ємні карти всіх материків (рис. 1), республік Радянського Союзу, Харківщини та свого району. Рельєфні карти доповнювалися картами тектонічними, корисних копалин, кліматичними, тваринного і рослинного світу, промисловості, сільського господарства, фізико-географічних районів [1].

 

Рис. 1. Наочні посібники у кабінеті географії

© Історико-краєзнавчий музей Зміївського ліцею № 1 ім. З. К. Слюсаренка

 

Сам Г. Г. Єрьомін був учасником засідань Науково-дослідницького інституту педагогіки УРСР [2], обласних і республіканських науково-практичних конференцій [3], у тому числі з питань впровадження кабінетної системи у загальноосвітніх школах [4]. Досвідом своїм Георгій Георгійович щиро ділився з колегами, друкуючи статті у фахових виданнях [5]. Його стенд "Україна Радянська Соціалістична Республіка” одержав першу премію на республіканському конкурсі-огляді і був запланований до видання» [6].

Учителі поставились до переходу на кабінетну систему із усією серйозністю. Як розповідав Г. Г. Єрьомін: «Педагогічний колектив Зміївської середньої школи № 1 на своєму засіданні прийняв деякі рішення щодо впровадження науково-освітньої підготовки у своїй школі. Зокрема, порушено питання про підвищення рівня науковості навчання. Намічено ряд заходів на підвищення цього рівня шляхом розробки рефератів по окремих темах програмового матеріалу. Наприклад, вчителька географії, Г. В. Бочуріна пише реферат, в якому висвітлить внутрішню будову землі та зміни в земній корі протягом геологічних ер, виготовлення нових навчальних посібників, обладнання кабінетів, широке залучення учнів до виготовлення нових посібників у майстернях школи. Порушено питання про профорієнтацію учнів протягом всього навчального часу в школі. Важливим місцем у впроваджені науково-освітньої підготовки у нашій школі стало заняття всіх вчителів на курсах по вивченню технічних засобів навчання і, зокрема, заняття в гуртку по вивченню кіноапаратури. Порушено питання про активізацію роботи комсомольсько-піонерської організації та вивченню стану навантаження і відпочинку вчителя і учнів» [7].

 

Рис. 2. Георгій Георгійович Єрьомін

© Історико-краєзнавчий музей Зміївського ліцею № 1 ім. З. К. Слюсаренка

 

 

Не раз як у газетах районного, місцевого, так і республіканського значення [8] можна було знайти чергове повідомлення або ж статтю якогось кореспондента, що був приємно вражений працелюбністю наших педагогів. Ось одне з них: «Зміївська школа № 1 розмістилася в кількох невеличких будиночках. Директор, Василь Павлович Волгов, сумно зітхає: "Нове приміщення потрібне… Від восьмої до восьмої щодня вільного куточка в школі не знайдеш. Правда, – примружує він очі, – дещо нам все ж вдалося зробити”. І веде гостя показувати чудові кабінети географії та електротехніки, де створені всі умови для роботи учнів, історико-краєзнавчий музей, в якому зібрана сила-силенна матеріалу з історії Зміївщини. Директор шанобливо називає імена ентузіастів, стараннями яких все це зроблено. Цю гордість за створене своїми руками, за товаришів, які працюють поруч, я не раз помічала того дня і в розповідях його заступника, секретаря партійної організації – Неоніли Миколаївни Комишанченко» [9].

Тож, не дивлячись, на важкість поставленого завдання, педагоги лише ставали більш наполегливими, й досягали великих успіхів у своїй роботі. Так, наприклад, Г. Г. Єрьомін – вчитель-ентузіаст, активний член товариства «Знання», людина своєї справи, який на обласному конкурсі лекторів по виготовленню наочних посібників одержав першу премію, неймовірно творча, та якому, на мою думку, треба поставити пам’ятник (і не один), прославляв Зміївщину на всю Україну, вчив дітей, пояснював або ж змушував пояснити свою думку на прикладі якоїсь теми, щоб учень краще міг орієнтуватися у його предметі; робив із своїми учнями наочні посібники з географії; проводив факультативи.

Щоб краще зрозуміти, як саме виглядав цей кабінет, процитуємо «Радянську освіту» за 22 листопада 1969 р.: «Географічний кабінет у Зміївській середній школі № 1 схожий на лабораторію вченого-дослідника. Тут розміщено понад 250 різноманітних стендів і посібників. … Стеля кабінету пофарбована у колір вечірнього неба. Натискуєш на вмикач, і вгорі спалахує багато зірок. Серед них планета Земля із своїм супутником Місяцем, сузір’я Великої Ведмедиці, Полярна Зірка. Особливо цінним є дидактичний матеріал до стенда "Українська РСР”, який складається з карт-накладок на рельєфну карту республіки. Серед них – тектонічна, корисних копалин, рослинного та тваринного світу. У цьому географічному кабінеті здобувають знання не тільки вихованці школи, а й проходять практику студенти університету, часті гості тут учителі географії шкіл району та області» [10]. У 1977 р. кількість наочних посібників у кабінеті географії сягала 300 [11].

 

Рис. 3. Валентина Григорівна Спіріна (Сердюченко)

та Георгій Георгійович Єрьомін

Джерело: Будівник комунізму. – 1966. – 12 березня.

 

Учні Г. Г. Єрьоміна неодноразово завойовували перші місця на географічних олімпіадах району, області та республіки. Відрадно, що Георгій Георгійович не один такий був у нашій школі. Більш того, у нашому ліцеї і дотепер є вчителі, здібностями яких можна захоплюватися. Одна з них, теж учениця Георгія Георгійовича, була членом шкільного географічного гуртка, яка не раз займала перші місця на республіканській олімпіаді юних географів – Валентина Григорівна Спіріна (у шлюбі Сердюченко, рис. 3) [12]. Після закінчення навчання вона повернулася до рідної школи, у 1985 р. стала завучем, а у 2000 р. – директором. Зараз Валентина Григорівна викладає фізику – досить складну науку, але, дивлячись на те, як саме вона її викладає можна найбільш точно зрозуміти вислів: «у талановитого вчителя – талановиті й учні».

 

ПОСИЛАННЯ

 

1.         Тураш М. За пультом – педагог / М. Тураш // Соціалістична Харківщина. – 1973. – 9 вересня. – С. 2.

2.         Програма виїзного засідання сектору методики географії, присвяченого 50-річчю розвитку методики шкільної географії на Україні (14-16 червня 1966 року, м. Полтава). – К., 1966. – С. 6.

3.         Програма роботи обласної ювілейної науково-практичної конференції «Розвиток народної освіти на Харківщині за 50 років Радянської влади». – Х., 1967. – С. 11.

4.         Програма республіканської науково-практичної конференції з питань впровадження кабінетної системи в загальноосвітніх школах. – Дніпропетровськ, 1973. – С. 16.

5.         Див., напр.: Ерёмин Г. Г. Изготовление рельефных карт // География в школе. – 1967. – № 6. – С. 46 та ін.

6.         Тимченко З. Створення кабінетів – завдання № 1 / З. Тимченко // Будівник комунізму.

7.         Єрьомін Г. НОП у шкільній практиці / Г. Єрьомін // Будівник комунізму. – 1968. – 15 грудня.

8.         Див. напр.: Тураш М. На кабинетную систему / М. Тураш // Красное Знамя. – 1973. – 16 июня; Герасимчук В. Географічний кабінет у школі / В. Герасимчук // Радянська освіта. – 1977. – 5 березня; Тураш М. За пультом – педагог / М. Тураш // Соціалістична Харківщина. – 1973. – 9 вересня. – С. 2 та ін.

9.         Цікаві знайомства // Радянська Освіта. – 1971. – 15 вересня. – С. 1.

10.      Перевердієва Н. Вікно у Всесвіт / Н. Перевердієва // Радянська Освіта. – 1969. – 22 листопада. – С. 3.

11.      Герасимчук В. Географічний кабінет у школі / В. Герасимчук // Радянська освіта. – 1977. – 5 березня.

12.      Будівник комунізму. – 1966. – 12 березня; Перевердієва Н. Вікно у Всесвіт / Н. Перевердієва // Радянська Освіта. – 1969. – 22 листопада. – С. 3.

 

© Регіна Нанака, 2011

Посилання:

Нанака Р. Перехід Зміївської середньої школи № 1 до кабінетної системи викладання / Р. Нанака // История Змиевского края. [Электронный документ. Режим доступа: http://colovrat.at.ua/publ/6-1-0-134]

Категория: Труды музейного комплекса Змиевского лицея №1 им. З.К.Слюсаренко | Добавил: Yurata (25.10.2011)
Просмотров: 2137