|
Державний устрій був у стані перетворення з військової організації на реальну владу, яка поширювалася на все населення. Військові чини козацтва мали правити іншими станами суспільства, що фактично позбавляло їх можливості дієвої участі в державному житті. Принципи і порядки Війська Запорозького дедалі більше не задовольняли потреби управління державою. Авторитет влади гетьмана підтримувався перш за все його особистою популярністю. Загострення протиборства двох центрів влади — Запорозької Січі й резиденції гетьманського уряду в Чигирині — які змагалися за вплив на суспільство і можливість визначати державну політику. Нагальна потреба вдосконалення політичного устрою, вироблення нових форм центрального і місцевого управління. Намагання козацької старшини перетворитися на панівну верству, закріпити за собою землі й села, що раніше належали полякам, і мати своїх підданих. Загострення протиріч між рядовим козацтвом, що тривалий час не отримувало платні й не мало засобів до існування, та старшиною, яка ставала дедалі заможнішою за рахунок прибутків з отриманих земель і оренди. Дедалі відвертіше ігнорування московським урядом інтересів Гетьманщини. Перебування Гетьманщини в стані «обложеного табору», оточеного вороже налаштованими до неї державами, які намагалися використати виникаючі соціальні протиріччя для її підпорядкування. 
|
| Дата публикации: 2021-07-20 | Просмотров: 263 | Загрузок: 7 | Лицензия: CC BY-NC |