Главная » Статьи » Географическое краеведение

Національний природний парк «Гомільшанські ліси»


УДК 37.037
ББК 74.200.585.4

НАЦІОНАЛЬНИЙ ПРИРОДНИЙ ПАРК «ГОМІЛЬШАНСЬКІ ЛІСИ»

Територія національного парку є одним із, мальовничих куточків Лівобережної України. Перші «заповідні» об'єкти на території нинішнього парку виникли ще за часів Петра І, коли тут був затверджений «Заповідний корабельний гай». В описі Харківської єпархії (перша половина XIX ст.) Філарет характеризує цю місцевість як одну з «прелестных мест благодатной Украины». Історія створення природоохоронного об’єкту на цієї території налічує більше 70 років.

Гомільшанський ліс

Рис. 1. Гомільшанський ліс

З 1932 року «Ліси Гомільшанської лісової дачі» та «Заплавний ліс «Хомутки» охоронялися як пам’ятки природи республіканського значення. 1972 року було оголошено ландшафтний заказник місцевого значення «Гомільшанська лісова дача» площею 9092 га, на базі якого указом Президента України від 6 вересня 2004 року № 1047 і було створено Національний природний парк «Гомільшанські ліси». Загальна площа парку становить 14314,8 га, із них у постійному користуванні знаходиться 3377,3 га. Парк було створено з метою збереження, відтворення та раціонального використання типових і унікальних лісостепових природних комплексів долини р. Сіверський Донець. За функціональним зонуванням територія парку розподілена на заповідну зону площею 1022,4 га, зону регульованої рекреації 1380,3 га, стаціонарної рекреації 1100,5 га та господарську 10811,6 га. Кордонам парку є села Коропове, Гайдари, Задонецьке, Козачка, Суха та Велика Гомільша.

Сіверський Донець

Рис. 2. Сіверський Донець

Клімат в районі розміщення парку належить до помірно-теплого, з перемінним зволоженням. Середня багаторічна температура повітря становить +7°С, середня температура липня +21,5°С, середня річна сума опадів 511 мм. Тривалість безморозного періоду складає 155160 днів. Глибина снігового покриву становить 1820 см з тривалістю його збереження близько 3 місяців.

На території парку представлений майже весь спектр лісостепових ґрунтів. Переважна їх більшість належать до типових, але на території парку вони мають особливу цінність, так як залягають під природною рослинністю первинного походження, тобто це первинний, антропогенно незмінений, або слабо змінений варіант цих ґрунтів. Найціннішими із них є сірі та темно-сірі лісові ґрунти під первинною давньовіковою дібровою на вододілі, вони представляють собою еталони цих ґрунтів для лівобережжя Дніпра та для всієї лісостепової зони України.

У Гомільшанських лісах знаходиться багато цінних природних об’єктів: найбільша річка північно-східної України Сіверський Донець, унікальні старовікові діброви (вік деяких дубів понад 400 років) та насадження сосни кримської, ділянка смерекового лісу та багато іншого. У лісі можна зустріти диких кабанів, козуль, оленів, лосів, велику кількість типових та рідкісних птахів і комах. Крім того, територія НПП надзвичайно багата пам’ятниками матеріальної культури різних археологічних епох, починаючи з епохи неоліту (IV тис. до н. е.) до епохи Київської Русі. У роки Другої світової війни на території парку велись важкі бої, про що свідчать могили радянських воїнів, численні залишки траншей, бліндажів, землянок та інші пам’ятки. Завдяки своїй природній унікальності, розташуванню та природному багатству, ця земля здавна цікавила безліч людей і була популярною серед краєзнавців, науковців, відпочивальників.

Дика свиня з поросятами (біля Сухої Гомільші)

Рис. 3. Дика свиня з поросятами (біля Сухої Гомільші)

На території парку є геологічні, геоморфологічні та гідрологічні пам’ятки природи. На кручах правого берега Сіверського Дінця в ярах та балках можна прослідкувати за зміною палеографічних обставин, починаючи з еоцену. Тут можна побачити еволюцію ґрунтового покриву та знайти скам’янілості і відбитки древньої флори. До геоморфологічних пам’яток належить урочище «Провалля», яке представляє собою багатосходинковий зсув, вкритий степовою та чагарниковою рослинністю, а також зсув на схилах Монастирської гори, висотою 60 метрів. Цікавими гідрологічними пам’ятками є старичні озера та болота, такі як озеро Біле (довжина 1122 м, найбільша ширина 297 м, площа 19,6 га), затока Косач (залишок і пірого русла р. Сіверський Донець) та ін.

Недаремно в назві національного парку фігурує слово «ліси». Діброви національного парку є одними з найкращих на Лівобережній України. До наших часів зберіглося біля 500 га лісу віком 130-150 років, зустрічаються окремі 200-300- річні дуби та найстаріший дуб на території України, якому майже 600 років. На старовинному Муравському шляху, який колись проходив біля цієї території, зберіглося біля десятка дубів-велетнів, вік яких сягає 350 років. Гомільшанські ліси це кілька великих лісових масивів, що розташовані на берегах Сіверського Дінця ш вздовж річки Гомільші. Разом вони створюють один з найбільших масивів нагірних дібров на Харківщині. Картину порослих дібровами крутих схилів Дінця доповнюють соснові бори, що розкинулися на пологому протилежному березі річки, і характерний ландшафт заплави Дінця, де луки чергуються з дубовими та осиковими гаями. Ці лісові масиви подекуди межують з вологими або суходільними луками. Дотепер збереглися і ділянки нагірних дібров зі старезними дубами, і корінні соснові бори природного походження. Великі лісові масиви та різноманіття природних умов створили своєрідний резерват, в якому в великій кількості збереглися всі представники фауни та флори, характерні для сучасного лісостепу.

Територія національного природного парку «Гомільшанські ліси» багата на різноманітні й мальовничі ландшафти. Тут, на невеликій площі, яку можна обійти за один день, можна побачити степи з ковилою, вікові діброви на урвистих схилах долини Сіверського Дінця, високі сосни на горах біля ріки, старі заболочені вільшняки, море очерету, що шелестить на вітру, заболочені луки, лісові струмки.

На прилеглій території особливо цікаве озеро Борове з його реліктовою бореальною (тобто північною, тайговою) флорою, що заселяє прибережну зону, та степи в околицях сел Нижній та Верхній Бишкини. На озері Борове поширені зеленомохові та сфагнові угрупування, березові та осикові гаї, зарості верб, очерету, рогозу. Степи представлені різного типу травостанами. Байрачні діброви з високими колонами дубових стовбурів та майже голою землею по днищах балок, чагарникові хащі з різноголоссям співочих птахів та запахом квітучих навесні тернів. Цікаве також урочище «Горіла долина», що розташоване за 9 км від меж парку: дуже красиво виглядають мілководні солонуваті озера в оточенні насичено-зелених високих осок, посеред абсолютно плоского степу. Ці озерця та оточуючі їх прибережні зарості дають притулок незліченій кількості качок, куликів, співочих птахів, земноводних, рептилій та цікавим водяним жукам, знайденим тільки тут. Навесні й восени ця місцина як магніт приваблює тисячі перелітних птахів гусей, качок, куликів та інших.

Рослинний світ Національного природного парку «Гомільшанські ліси» характеризується значною різноманітністю та досить добрим станом збереженості багатьох рідкісних видів рослин. Всього тут налічують близько 850 видів вищих рослин та близько 1500 видів прісноводних водоростей. Перелік рідкісних рослин становить 138 видів. До Червоної книги України занесені 20 видів. З-поміж цієї категорії 12 представлені у складі лісів, решта в інших біотопах. Найбільшу цінність представляють лісові релікти: в’язіль стрункий і хвощ великий. Крім того, на території парку зростають релікти льодовикового га післяльодовикового періодів та 2 види ендемів півники борові й аконіт дібровний.

Мікологічні дослідження на території Національного природного парку виявили багатий та різноманітний світ грибів, який за попередніми даними налічує близько 3000 видів мікро- та макроміцстів. Рідкісними науковці вважають 187 видів, з яких до Червоної книги України занесені 6 видів макроміцетів. Мікобіота парку також містить 143 види слизовиків (міксоміцетів) та 144 види лишайників.

У складі рослинності діброви та інших типів листяних лісів трапляються такі червонокнижні види: черемша, або цибуля ведмежа, тюльпан дібровний, в’язіль стрункий, рябчик руський. Дуже рідко у дубових, осикових лісових угрупованнях можна натрапити на орхідеї. У соснових та дубово-соснових лісах на території НПП ростуть півники борові, сон лучний або сон чорніючий та близький до нього вид сон розкритий, ковила дніпровська, низка видів орхідей є характерними для бору, це коручка морозникоподібна, любка дволиста. На луках та заболочених ділянках заплави трапляються занесені до Червоної книги рябчик малий, косарики тонкі, плодоріжки рідкоквіткова та болотна, пальчатокорінник м’ясочервоний. Папороть сальвінія плаваюча та водорость торея найрозгалуженіша рідкісні види, характерні для водних екосистем.

На території парку мешкає 132 рідкісні та зникаючі види тварин, занесених до міжнародних «червоних» списків, Червоної книги України та Червоного списку Харківської. області. У межах Національного парку відмічено 40 видів комах, занесених до Червоної книги України. Різноманіття біотопів даного природного комплексу сприяє розвитку 300 видів хребетних тварин. Рибне населення водойм парку складається з близько 50 видів. 23 види мають природоохоронний статус різного рівня. Тут зустрічається 11 видів земноводних усі вони занесені до різних «червоних» переліків, 8 видів плазунів, 7 з яких у «червоних» списках. На піщаних кучугурах по узліссях бору мешкає рідкісна різнобарвна ящурка - плазун, що зберігся у незмінному вигляді з до льодовикового періоду. В межах парку гніздяться 154 види птахів, на перельоті буває близько 260 видів. Близько 250 видів птахів належать до різних «червоних» переліків. На території Національного парку зустрічаються 53 види ссавців, половина з яких занесені до «червоних» списків. Це олені благородний та плямистий, лось, козуля, кабан, вовк, лисиця, заєць, бобер, куниця, ласка, соні, тхір, кажани та ін. Рідкісними є: норка європейська, видра річкова, борсук, горностай, 10 видів кажанів: вечірниця мала, нічниця ставкова, вухань бурий та інші.

Екскурсії територією парку це і гарний відпочинок, і поглиблення знань та розумінь навколишиого середовища. На даний момент тут працює 5 екологічних маршрутів: «Козача гора», «Коропівське горо дише» та «Алано-болгарське городище», «Урочище Хомутки», «Дубовий гай». Маршрути розроблені спеціально для еколого-просвітницької діяльності з врахуванням раціонального природокористування та дбайливиго відношення до природи.

Екскурсійний маршрут «Коропівське городище» має довжину 6 км (тривалість 3 години). Змістом екскурсії є нагірна та заплавна діброва правого берега річки Сіверський Дінець, 700-річний дуб, та Коропівське городище скіфського, аланського і слов’янського періодів. Екскурсія починається в с. Коропове біля дуба, якому вже більше 700 років. Далі проходить лісовою дорогою зі спуском до річки Сіверський Дінець та Черепашачої затоки, а потім через перевал до Коропівського городища і закінчується біля дуба. Цей маршрут приведе до місця, де було засноване Коропове городище. Тут можна побачити залишки рову та стін, які ( артефактами історичного минулого наших предків.

Екскурсійний маршрут «Дубовий гай» розраховано на 2,5 години, його довжина 2,5 км. В ході екскурсії розповідається про дубові ліси, старовікові посадки сосни звичайної і кримської, провалля з цікавими геологічними відслоненнями, 715- річний дуб та історичний пам’ятник партизанам Другої світової війни. Це екскурсія до незайманих кутків природи, у храм під відкритим небом, де природа зачаровує погляд людини, а гармонія і красота відновлює сили та здоров’я.

Екскурсійний маршрут «Козача гора» довжиною пішохідного маршруту 2 км, тривалістю 2 години. Змістом екскурсії є цікаві розповіді про знамениту «Козачу гору», її таємниці та легенди, Змїївський козацький Миколаївський монастир і корінний дубовий ліс, який росте навколо Козачої гори. Особливий інтерес на маршруті викликає урочище «Провалля», де на невеличку галявину виходить сім доріг. Це місце, за легендою, може здійснювати найпотаємніші бажання. Існує небагато місць, де гуляють сім вітрів та розбігаються у сторони сім доріг. Навіть у казках найчастіше згадуються лише три.

Екскурсійний маршрут «Алано-болгарське городище» біля села Суха Гомільша довжиною 11,5 км розрахований на 7 годин із зупинкою на оглядовому майданчику для спостереження за дикими тваринами. Змістом екскурсії є розповіді про Алано-болгарське городище (VIIIХ ст.) та тваринний і рослинний світ Національного природного парку «Гомільшанські ліси». Цікавим є перехід через плавуни по дерев’яному мосту у районі гирла річки Гомільши. Залишки будівель з глини представляють історію цих місць і являються етнографічним музеєм під відкритим небом. Малодоступність цього місця, відсутність транспортних доріг та нечисленність населення дозволяють дихати повітрям змін, а недоторканність до природи відчути її аромат та велич.

Екскурсійний маршрут «Урочище Хомутки» триває 3,5 години, його довжина 4 км. Змістом екскурсії є природний комплекс лівого берега річки Сіверський Дінець та розповідь про різні типи заплавних лісів, луків і заплавних водойм. Маршрут екскурсії починається біля Білого озера, далі слідує до Болотного лугу, де можна побачити боброві хатинки та самих бобрів.

Створення парку дозволило не тільки створити умови для збереження рідкісних видів рослин і тварин, зберегти фрагменти долини річки Сіверський Донець, вкритої дібровою, сосняками, з ділянками лучної та водно-болотної рослинності, але й зберегти мережу археологічних пам’яток парку: сліди стоянок людей кам’яної доби, руїни поселень зрубової культури бронзової доби, городища, кургани-могильники скіфської та слов’янської культур; впорядкувати реакційну діяльність в найпопулярнішім місці відпочинку мешканців Харківської області і не тільки.

 

Посилання на цю статтю:
Національний природний парк «Гомільшанські ліси» // История Змиевского края. Змиев. 29.05.2021. URL: https://colovrat.at.ua/publ/13-1-0-417

Джерело:
Краєзнавчі шляхи Слобожанщини: Збірник інформаційно-методичних матеріалів. Х. 2019. Вип. ХІІ. С. 56–59.


Похожие статьи

Поделиться статьёй
Рубрика: Географическое краеведение | Дата публикации: 2021-05-29 | Просмотров: 568 | Ключевые слова: Сухая Гомольша, Суха Гомільша, Гомольша | Рейтинг: 5.0/2