УДК 929 (477.54)
ББК 92.0+63.3 (4Укр-4Хар-5)
ЖУРАВЕЛЬ ОЛЕКСАНДР СЕМЕНОВИЧ (1926–2015)
___________
© Є. В. Полях
(OrcidID: 0000-0002-1958-7601)
Зміївське наукове краєзнавче товариство
Олександр Семенович Журавель народився 4 липня 1926 року в місті Харкові в сім'ї робітників. У 1941 році з похвальною грамотою закінчив 7 класів неповної середньої школи №117 міста Харкова, і був без іспитів прийнятий в Харківський авіаційний технікум. Але почалася війна, і він із сім'єю старшої сестри евакуювався на Урал, де з квітня 1942 року працював слюсарем на авіаційному заводі №381. У квітні 1943 року завод був перевезений з міста Нижній Тагіл Свердловської області в Москву, де Журавель продовжував працювати слюсарем.
У грудні 1944 року Олександр був призваний на службу військово-морський флот. Служив на Чорноморському флоті матросом, потім старшим матросом, старшиною першої статті, головним старшиною. У 1945 році закінчив електромеханічну школу навчального загону Чорноморського флоту за фахом машиніста-турбініста 3-го класу. У 1950 році на «відмінно» склав іспити екстерном на право заняття посади старшини турбінної команди.
У жовтні 1950 року був демобілізований і вже в листопаді цього ж року пішов на Харківську ТЕЦ-3, де працював машиністом турбіни, старшим машиністом турбінного цеху, а потім начальником його зміни. Одночасно закінчив Харківський машинобудівний технікум.
У червні 1960 року після закінчення Харківського машинобудівного технікуму був переведений з Харківської ТЕЦ-3 на Зміївську ГРЕС (нині – ТЕС) на посаду старшого машиніста турбінного цеху. У зв’язку з хворобою з листопада 1962 року працював старшим інженером турбінного цеху, старшим інженером з техніки безпеки, старшим інженером котлотурбінного цеху, старшим інженером-інструктором з техніки безпеки Зміївської ГРЕС.
Указом Президії Верховної Ради СРСР від 20 вересня 1962 року за видатні виробничі успіхи, досягнуті в області споруди теплових електростанцій, виробництві та освоєнні нових енергетичних агрегатів Журавлю Олександру Семеновичу присвоєно звання Героя Соціалістичної Праці з врученням ордена Леніна і золотої медалі «Серп і Молот». Серед нагород також почесні знаки «Рада найстаріших енергетиків СРСР», «Ветеран Праці ПЕО «Харківенерго», медалі.
З 1994 року Олександр Семенович на заслуженому відпочинку. Помер 30 листопада 2015 року у селищі Слобожанське Зміївського району.
ДЖЕРЕЛА ТА ЛІТЕРАТУРА
- Дикань А. П. Золотые звезды Харьковщины. Х.: Полиграфист, 2009. С. 363-364.
- Журавель Александр Семенович // Википедия. URL: https://web.archive.org/web/20221030194214/https://ru.wikipedia.org/wiki/Журавель,_Александр_Семёнович (дата обращения 30.10.2022).
- Журавель Александр Семенович // Герои страны. URL: https://web.archive.org/web/20191230123015/https://warheroes.ru/hero/hero.asp?Hero_id=13253 (дата обращения 30.10.2022).
- Полях Є. В. Зміївська біографічна енциклопедія / Авт.-укл. Є. В. Полях; наук. ред. Ю. О. Коловрат-Бутенко; Зміївське наукове краєзнавче товариство. Х.: Мачулін, 2020. Т. І. С. 174–175.
- Список Героев Социалистического Труда (Ж) // Википедия. URL: https://web.archive.org/web/20221030194425/https://ru.wikipedia.org/wiki/Список_Героев_Социалистического_Труда_(Ж) (дата обращения: 30.10.2022).
Библиовебографическое описание (ДСТУ 8302:2015):
Полях Є. В. Журавель Олександр Семенович (1926–2015) // История Змиевского края. 2022-10-30. URL: https://colovrat.org/publ/8-1-0-504 (дата обращения: 2024-04-27).
Похожие статьи: