Главная » Статьи » «Історія міст і сіл Української РСР»

Населені пункти, центри селищних і сільських рад Балаклійського району


УДК 93/94 (477.54)
ББК Т63.3 (4Укр–4Хар–2)

НАСЕЛЕНІ ПУНКТИ, ЦЕНТРИ СЕЛИЩНИХ РАД І СІЛЬСЬКИХ РАД БАЛАКЛІЙСЬКОГО РАЙОНУ

АСІЇВКА — село, центр сільської Ради. Розташована за 20 км від районного центру і залізничної станції Балаклія. Населення — 727 чоловік. Сільраді підпорядковані села Жовтневе, Першотравневе, Плоскоярка, Попівка, Соколівка, Тернівське, Успенівка, Шевелівка, Шопенка.

В Асіївці є колгосп ім. Фрунзе, що має 3315 га землі, виробничий напрям господарства — м’ясо-молочне тваринництво.

В селі живе і працює Герой Соціалістичної Праці М. Р. Катихіна.

Тут споруджено двоповерхову середню школу, є клуб з залом на 200 місць, в якому діє кілька гуртків художньої самодіяльності, бібліотека.

Засноване село в 1731—1733 рр. як поселення будівельників Української лінії — системи прикордонних укріплень, що споруджувались за наказом російського уряду для оборони Лівобережної і Слобідської України від грабіжницьких нападів кримських і ногайських татар.

БОРЩІВКА — село, центр сільської Ради, розташоване за 7 км від районного центру. До траси Харків — Ростов — 8 км. Населення— 1565 чоловік.

Балаклійщина

В селі міститься центральна садиба колгоспу ім. Жданова, виробничий напрям якого зерновий і м’ясо-молочний. Колгосп має 3379 га орної землі.

У Борщівці є восьмирічна школа, клуб, в якому працюють гуртки художньої самодіяльності, бібліотека.

Виникло село як військове поселення в першій чверті XIX століття.

БРИГАДИРІВКА — село, центр сільської Ради, розташоване за 18 км від районного центру, на автотрасі Харків — Ростов. Населення — 1615 чоловік.

В селі є два колгоспи:  «Перемога» та ім. Кірова, що мають 6496 га землі. Виробничий напрям обох артілей — зерновий і м’ясо-молочний. Колгосп «Перемога» — один з кращих в районі за рівнем механізації.

Над колгоспами шефствує харківський завод «Поршень», який допоміг їм механізувати трудомісткі процеси у тваринництві.

У Бригадирівці є восьмирічна школа, бібліотека, колгоспний радіовузол, сільський і колгоспний клуби. Широкою популярністю користується в районі драматичний колектив сільського клубу.

Вперше згадується село в «Атласі Слобідсько-Української губернії» за 1797 рік.

ВЕРБІВКА — село, центр сільської Ради. До районного центру і залізничної станції Балаклія — 3 км. Населення — 3202 чоловіки.

У Вербівці міститься центральний відділ овоче-молочного радгоспу «Вербівський» (3 серпня 1964 року колгосп реорганізовано в радгосп).

Господарство має 3119 га ріллі. Радгосп вирощує також високі врожаї озимої пшениці.

В порядку шефства Балаклійська контора буріння № 2 побудувала в селі водонапірну станцію і проклала труби для зрошення полів.

В селі є середня школа, клуб, в гуртках художньої самодіяльності якого беруть участь понад 100 чол., шкільна і сільська бібліотеки.

Виникло село в 30-х роках XIX століття на місці військових таборів.

У період Великої Вітчизняної війни в селі був організований і діяв у Балаклійському районі з 1941 по 1943 рік партизанський загін, який очолював житель Вербівки М. С. Вербицький.

ЛОЗОВЕНЬКА — село, центр сільської Ради. Розташована за 30 км від районного центру і залізничної станції Балаклія. Населення — 884 чоловіки, переважно росіяни. Сільраді підпорядковані села Вільне, Мар’ївка, Нова Павлівка, Нова Серпухівка, Орлиноярське, Садки.

У Лозовеньці розташований колгосп ім. Свердлова, що спеціалізується у зерновому і м’ясо-молочному виробництві, він має 4177 га орної землі. Над колгоспом шефствує харківський завод «Серп і молот». Завод побудував тут кормокухню і допоміг механізувати трудомісткі процеси у тваринництві.

В селі є середня школа, бібліотека, клуб з залом на 200 місць, працює стаціонарна лікарня на 30 ліжок.

Виникло село в 1731—1733 рр. як поселення будівельників, що споруджували Південну укріплену лінію.

МІЛОВА — село, центр сільської Ради. Розташована за 12 км від районного центру і станції Балаклія. Населення — 1263 чоловіки, переважно росіяни. Сільраді підпорядковані села Криничне, Первомайське, Червоний Шлях.

В Міловій є колгосп «Росія», виробничий напрям якого зерновий і м’ясо-молочний, господарство має 3389 га ріллі. На базі цінних покладів глини і крейди з 1963 року на території колгоспу працює сировинний цех Балаклійського цементного заводу.

В селі є восьмирічна школа, бібліотека, клуб.

У Криничному живе і працює заслужений вчитель школи УРСР Г. Р. Щербак.

Заснована Мілова в 1686 році вихідцями з Росії. В 1829 році Мілова стала центром збройної боротьби військових поселенців проти аракчеєвського режиму. Боротьба тривала 6 днів, до повсталих приєднались військові поселенці інших сіл.

Під час Великої Вітчизняної війни багато мешканців Мілової перебували у партизанському загоні, що діяв на території району.

ПРИШИБ — село, центр сільської Ради. Розташований по обидва береги річки Крайньої Балаклійки, за 80 км від Харкова. Населення — 2031 чоловік.

В селі — колгосп ім. Орджонікідзе, що має 3156 га землі. Це спеціалізоване молочно-овочеве господарство.

В Пришибі є восьмирічна школа, в ній відкрито дев’ятий і десятий заочні класи, в яких вчаться колгоспники без відриву від виробництва, клуб на 250 місць з стаціонарною кіноустановкою, бібліотека з читальним залом на 25 місць.

Перші писемні згадки про Пришиб датовані 1686 роком, він названий в числі інших 13 містечок, підпорядкованих Ізюмському полку. Засновник села — подільський козак Данило Данилович, нащадком якого був письменник Г. П. Данилевський.

У Пришибі понад 40 років жив і працював Г. П. Данилевський (1829—1890) — відомий російський і український письменник. На могилі його споруджено пам’ятник (помер у Петербурзі, похований у Пришибі).

ШЕБЕЛИНКА — село, центр сільської Ради. Розташована на правому березі Сіверського Дінця, за 18 км від залізничної станції Шебелинка. Населення — 608 чоловік. Сільраді підпорядковане село Ново-Троїцьке.

В Шебелинці розташований колгосп «Свободный путь», якому належить 3826 га землі, він має міцну матеріально-технічну базу. Тут збудовано корівники, свинарники, птахоферму, гараж, механічну майстерню, а також свинарник — маточник, корівник з лабораторією, вівчарню.

В селі є школа, бібліотека. Запроектовано збудувати нову школу, клуб, будинок для спеціалістів сільського господарства тощо.

Поблизу села — Шебелинське газородовище, яке є одним з найбільших у Радянському Союзі і в Європі.

Вперше згадується у 1681 році як козацька слобода. З 1817 року Шебелинка була військовим поселенням. У 1829 році тут спалахнуло повстання військових поселенців Серпуховського полку. Повсталі вигнали із слободи всіх офіцерів, знищили документи поселень, обрали своє управління, яке очолили селяни С. Дьомін, К. Ведерников та інші. За допомогою значних військових сил самодержавство жорстоко придушило повстання. Було вбито і поранено понад 100 чол., 143 учасників повстання заарештовано, керівників повстання засуджено до довічної каторги, 48 чол. відправлено на службу у військово-поселенські полки. Боротьба поселян примусила царизм реорганізувати військові поселення, а пізніше й зовсім ліквідувати їх.

ШЕБЕЛИНКА — село, центр сільської Ради. Розташована на правому березі Сіверського Дінця, за 18 км від залізничної станції Шебелинка. Населення — 608 чоловік. Сільраді підпорядковане село Ново-Троїцьке.

В Шебелинці розташований колгосп «Свободный путь», якому належить 3826 га землі, він має міцну матеріально-технічну базу. Тут збудовано корівники, свинарники, птахоферму, гараж, механічну майстерню, а також свинарник — маточник, корівник з лабораторією, вівчарню.

В селі є школа, бібліотека. Запроектовано збудувати нову школу, клуб, будинок для спеціалістів сільського господарства тощо.

Поблизу села — Шебелинське газородовище, яке є одним з найбільших у Радянському Союзі і в Європі.

Вперше згадується у 1681 році як козацька слобода. З 1817 року Шебелинка була військовим поселенням. У 1829 році тут спалахнуло повстання військових поселенців Серпуховського полку. Повсталі вигнали із слободи всіх офіцерів, знищили документи поселень, обрали своє управління, яке очолили селяни С. Дьомін, К. Ведерников та інші. За допомогою значних військових сил самодержавство жорстоко придушило повстання. Було вбито і поранено понад 100 чол., 143 учасників повстання заарештовано, керівників повстання засуджено до довічної каторги, 48 чол. відправлено на службу у військово-поселенські полки. Боротьба поселян примусила царизм реорганізувати військові поселення, а пізніше й зовсім ліквідувати їх.
 

Посилання на цю статтю:

Населенні пункти, центри селищних і сільських рад Балаклійського району // История Змиевского края. Змиев. 06.02.2021. URL : https://colovrat.at.ua/publ/17-1-0-410

Похожие статьи
Поделиться
Подписаться на новые статьи
news
Рубрика: «Історія міст і сіл Української РСР» | Дата публикации: 2021-02-06 | Просмотров: 124 | Ключевые слова: Асіївка, Пришиб, Вербівка, Мілова, Борщівка, Бригадирівка, Шебелинка, Лозовенька | Рейтинг: 5.0/1