Главная » Статьи » «Історія міст і сіл Української РСР»

Первомайский район

УДК 93/94 (477.54)

ББК Т63.3 (4Укр–4Хар–2)

 

ПЕРВОМАЙСЬКИЙ РАЙОН

Первомайський район розташований у південно-західній частині Харківської області. Він межує на північному сході із Зміївським і Балаклійським, на півдні — з Лозівським, на заході — з Сахновщинським і Нововодолазьким районами Харківської області. Район у теперішніх межах заснований у січні 1965 року. До його складу ввійшли: одна селищна і 13 сільських Рад депутатів трудящих, усього 77 населених пунктів. Населення — 39 тис. чол. Густота населення — 32,5 чол. на кв. кілометр.

Первомайський район

Територія району має 1,2 тис. кв. кілометрів. Значну частину займає водорозділ річок Орелі і Береки. Рельєф місцевості рівнинний, місцями — пересічений балками і ярами. Клімат помірно-континентальний.

Через район проходить електрифікована залізнична лінія Харків — Лозова Південної залізниці. Будуються нові автотраси Мерефа — Павлоград, Первомайське — Курган.

Поблизу села Береків, залізничних станцій Трійчате і Нова-Берека починаються ліси, які йдуть суцільними масивами до Зміївського району. В цих лісах ростуть дуб, сосна, липа та інші дерева. Водяться дикі кози, зайці, вовки, барсуки, лисиці тощо.

Чорноземні грунти дуже сприятливі для інтенсивного розвитку сільського господарства, що є головним заняттям населення.

В сільському господарстві району переважає розвиток зерново-тваринницького напряму. Всього в районі є 124,4 тис. га землі, зокрема орної — 86,6 тис. га, лісів — 6 тис. га, лук і пасовиськ — 17,6 тис. га, під садами 2,3 тис. га та ін. землі.

Основною сільськогосподарською культурою в районі є озима пшениця. Тут вирощують також жито, просо, гречку, овес, соняшник та ін. культури. Посіви зернових займають 48 проц. всієї посівної площі, з них — 29 проц. під пшеницею. Технічні культури — 14,8 проц., з них 6,9 проц. під цукровим буряком. Кормові культури — 20,9 процента.

У 1966 році середня врожайність зернових (без кукурудзи) — 22,8 цнт, озимої пшениці — 28 цнт з га. Окремі колгоспи і радгоспи району добились вищих показників. Напр., у колгоспі «Правда» середня врожайність зернових — 28,2 цнт, озимої пшениці — 29,7 цнт з гектара. У радгоспі «Краснопавлівський» — 30,7 цнт, озимої пшениці — 35,8 цнт з гектара.

Широкого розвитку набуло тваринництво м’ясо-молочного нацрямку. На 1 січня 1966 року налічувалось 51,6 тис. голів великої рогатої худоби (в тому числі корів 18 тис.), свиней — 54,6 тис., овець — 13,8 тис. Виробництво продукції тваринництва весь час зростає. У 1965. році було вироблено м’яса 45,3 тис. цнт, молока — 202,9 тис. цнт. В розрахунку на 100 га сільськогосподарських угідь вироблено м’яса 42,4 цнт, в т. ч. свинини — 22,7 цнт; молока — 221 центнер.

У районі 22 колгоспи і 5 радгоспів. У 1965 році їх обслуговувало 579 тракторів, 224 комбайни і багато іншої сільськогосподарської техніки. Оранка, посів, збирання зернових культур повністю механізовані.

Технічне обслуговування господарств здійснює районне об’єднання «Сільгосптехніка». Крім того, в колгоспах і радгоспах є 18 ремонтних майстерень.

За післявоєнні роки нагороджено орденами і медалями 179 передовиків сільського господарства, серед них орденом Леніна — 17 чол. Високе звання Героя Соціалістичної Праці присвоєно 8 кращим передовикам сільського господарства.

Промисловість району базується на переробці сільськогосподарської і мінеральної сировини. Всього тут 7 підприємств, серед них — цегельний завод, побутовий і харчовий комбінати, маслозавод, які розміщені в с-щі Первомайському. У 1965 році підприємства району випустили валової продукції на 3140 тис. карбованців.

Працюють 7 споживчих товариств, 109 магазинів, 28 побутових підприємств, 25 їдалень, чайних і буфетів. У 1965 році населенню продано товарів на 9,8 млн. карбованців.

Майже всі населені пункти району електрифіковані і радіофіковані.

З кожним роком поліпшується добробут населення. За післявоєнні роки споруджено житлових будинків загальною площею 120 тис. кв. метрів.

Медичну допомогу трудящим подають 5 лікарень, 24 медпункти, 5 пологових будинків, 2 оздоровчі пункти. Працюють 29 лікарів і 218 середніх медичних працівників.

У районі 58 початкових, восьмирічних і середніх шкіл, працює 484 вчителі. При середній школі в с. Верхньому Бишкині створено історико-краєзнавчий музей.

Діють 72 бібліотеки з книжковим фондом понад 252 тис. примірників, 33 клуби, 11 дитячих ясел і садків.

На території Первомайського району в роки Великої Вітчизняної війни відбувались запеклі бої. У кровопролитних боях з гітлерівцями брали участь війська 2 гвардійського і 6 кавалерійського корпусів, 270, 343, 393 і 411 стрілецьких дивізій, 6 армії Південно-Західного і 57 армії Степового фронтів.

У цих боях радянські воїни виявляли чудеса безстрашної мужності і відваги. Багатьом з них присвоєно високе звання Героя Радянського Союзу. Серед них — танкісту М. М. Фоміну, уродженцеві з Орловської області (посмертно); командиру артилерійського дивізіону ст. лейтенантові В. К. Харазія, уродженцеві з Абхазької АРСР (посмертно); командиру танкового батальйону лейтенантові І. Д. Мерзляку (посмертно); молодшому політруку Д. Р. Ертику (посмертно); командиру кавалерійського полку гвардії лейтенантові М. Ю. Азеву; танкістові А. Є. Кришталю; генерал-майору В. В. Копцову.

У Первомайському районі — 32 пам’ятники воїнам Радянської армії, що загинули і поховані тут.

Трудящі району знають, що їхніми славними земляками є Герої Радянського Союзу — з с. Михайлівки І. Ф. Бугайченко, кол. перший секретар Тернопільського обкому ЛКСМУ, член ЦК ЛКСМУ, в роки Великої Вітчизняної війни працював у підпіллі на Житомирщині, схоплений гітлерівцями і живим закопаний у землю.

3 с. Верхнього Бишкина — П. М. Косинов, майор танкових військ, загинув при взятті Берліна; з с. Миронівки — Б. Г. Колодченко, лейтенант, загинув при форсуванні Дніпра; з с. Роздолля — І. М. Максюта, сержант, повторив подвиг Олександра Матросова. Уродженець с. Верхнього Бишкина В. П. Плохий командував партизанським з’єднанням у Ленінградській області, зараз живе і працює у Ленінграді.

Уродженцями району є також Д. М. Журавльов, заслужений майстер художнього слова, лауреат Державної премії (нар. 1901 р.) — з с. Олексіївки; Р. Д. Оболенцев, голова Президії Башкирського філіалу Академії наук СРСР (нар. 1908 р.); В. Ф. Пересипкін, доктор сільськогосподарських наук, ректор Української ордена Трудового Червоного Прапора сільськогосподарської академії (нар. 1914 р.) — з с. Первомайського; П. І. Судаков, генерал-лейтенант у відставці (нар. 1903 р.) — з с. Олексіївки; відомий революціонер Ю. Д. Тиняков — з с. Олексіївки.

В селищі видається газета «Знамя труда» — орган Первомайського районного комітету КП України і районної Ради депутатів трудящих.

 

Посилання на цю статтю:

Первомайський район  // История Змиевского края. – Змиев. – 14.10.2017. – URL : https://colovrat.at.ua/publ/17-1-0-341

Категория: «Історія міст і сіл Української РСР» | Добавил: Yurata (14.10.2017)
Просмотров: 77 | Теги: Історія міст і сіл Української РСР, Первомайський район