Главная » Статьи » «Історія міст і сіл Української РСР»

Населенні пункти, центри селищних і сільських рад Зміївського району

УДК 93/94 (477.54)

ББК Т63.3 (4Укр–4Хар–2)

НАСЕЛЕННІ ПУНКТИ,

ЦЕНТРИ СЕЛИЩНИХ І СІЛЬСЬКИХ РАД ЗМІЇВСЬКОГО РАЙОНУ

БОРОВЕ — село, центр сільської Ради, розташоване поблизу річки Уди, за 1 км від залізничної платформи Звідки і за 12 км від райцентру. Населення — 3275 чоловік, переважно росіяни. Сільраді підпорядковані населені пункти Водяне, Звідки, Костянтівка, Красна Поляна, Петрищеве, Реп’яхівка.

В селі є колгосп ім. Кірова, високомеханізоване господарство, в якому 4 тис. га земельних угідь; із допоміжних підприємств — олійня.

Борове має середню і початкову школи, клуб, бібліотеку. Державну пенсію одержують 150 колгоспників.

В околицях Борового виявлено поселення скіфського часу (V—III ст. до н. е.) та 2 поселення салтівської культури (VIII—X ст. н. е.).

Засноване село у 1660 році.

В роки першої буржуазно-демократичної революції 1905—1907 рр. біднота села виступила проти поміщицького гніту, Організаторів цього виступу О. І. Татаренка та Ф. П. Гладкова царські власті заслали до Сибіру.

Партійний осередок на селі створено в 1918 році.

 

ВЕЛИКА ГОМІЛЬША — село, центр сільської Ради, розташоване біля річки Гомільки, за 8 км від залізничної станції Безпалівка і за 20 км від райцентру. Населення — 636 чоловік. Сільраді підпорядковане село Западня.

Колгосп ім. Шевченка на 2 тис. га орної землі вирощує зернові культури, цукрові буряки; спеціалізується на виробництві молока і м’яса, має млин.

У Великій Гомільші є бібліотека, клуб, восьмирічна школа.

Біля села збереглись рештки городища скіфського часу (V—II ст. до н. е.) і знайдені 2 кам’яні баби — свідчення перебування тут кочівників (X—XI ст. н. е.).

Засноване село у другій половині XVII століття.

Під час Великої Вітчизняної війни гітлерівські загарбники зруйнували село вщент. У післявоєнний період воно повністю відбудоване, тільки за 1950—1965 рр. споруджено понад 140 житлових будинків.

 

ГЕНІЇВКА — село, центр сільської Ради, розташоване за 4 км від залізничної станції Занки і за 12 км від райцентру. Населення — 3570 чоловік. Сільраді підпорядковані населені пункти Дачне, Занки, Курортне, Українське.

Місцеві колгоспи ім. Леніна та «Червоний партизан» мають 4800 га земельних угідь і вирощують зернові культури, цукрові буряки, гречку, соняшник.

У Геніївці є середня і восьмирічна школи, бібліотека, клуб. До послуг жителів побутова майстерня.

Геніївка — упоряджене село, з широкими озелененими вулицями, більшість яких вкрита бетоном.

Заснована Геніївка як козаче поселення в 1666 році.

Під час громадянської війни активними діячами партизанських загонів, що діяли тут, були О. П. Ковальов, Л. К. Гирман, П. Л. Нагорний, Я. О. Русин.

У 1919 році селяни створили ТСОЗи. Під керівництвом партійного осередку, що виник у 1921 році, провадились комуністичні суботники.

 

ЗАДОНЕЦЬКЕ — село, центр сільської Ради, розташоване на правому березі річки Сіверського Дінця, за 5 км від райцентру. Через село проходить автотраса Балаклія — Харків. Населення — 750 чоловік. Сільраді підпорядковані населені пункти Гайдари, Іськів Яр, Камплиця, Коропове, Омельченки, Піонерське.

У селі є колгосп «Перше травня», м’ясо-молочного напряму, в господарстві якого 3800 га земельних угідь, 500 га пасовищ і сіножатей. Із допоміжних підприємств є олійниця.

До послуг трудящих села — клуб на 300 місць, бібліотека, восьмирічна школа.

Тут знайдені поселення неолітичного часу (IV тисячоліття до н. е.), епохи бронзи (II тисячоліття до н. е.), скіфського часу (IV—III ст. до н. е.) та салтівської культури (VIII—X ст. н. e.)

Село засноване у другій половині XVII століття.

У кінці 1917 року тут виникла одна з перших Рад селянських депутатів Зміївського повіту. У 1920 році були створені партійний і комсомольський осередки.

В період Великої Вітчизняної війни Задонецьке було однією з баз партизанського загону Я. А. Брехунця.

 

ЗІДЬКИ — селище міського типу, центр селищної Ради, розташоване на річці Сіверському Дінці, за 3 км від райцентру. Населення — 4500 чоловік. Сільраді підпорядковані населені пункти Бутівка, Лазуківка, Черемушне.

У селищі — відділок радгоспу «3-й вирішальний», овочево-молочного напряму, який має 7 тис. га земельних угідь.

Тут є восьмирічна школа, клуб, 3 бібліотеки.

Селище Зідьки засноване у 1659 році переселенцями з Правобережної України. За участь в революції 1905—1907 рр. жителі села Кравченко і Хорольський були ув’язнені царськими властями.

У роки громадянської війни в лісах навколо Зідьок діяв партизанський загін у складі 90 чоловік.

У Черемушному народився Г. І. Ковтун, Герой Радянського Союзу, який загинув у березні 1944 року.

 

КОМСОМОЛЬСЬКЕ — селище міського типу, центр селищної Ради, розташоване за 18 км від райцентру. Населення — 10 300 чоловік.

Комсомольське виникло у 1956 році на місці будівництва Зміївської ДРЕС — однієї з найбільших на Україні теплових електростанцій. На початок 1965 року потужність першої черги ДРЕС становила 1 млн. кіловат.

У селищі — 2 середні школи, бібліотека. Трудящих обслуговують дитячі ясла, лікарняна 350 ліжок. Селище газифіковане. У ньому побудовано переважно три-, чотириповерхові будинки. Є 15 крамниць, телеательє, комбінат комунального обслуговування, стадіон, 2 спортивні майданчики.

Тут виходить багатотиражна газета «Енергетик».

У центрі селища — Палац культури, який має зал для глядачів на 600 місць і лекційний — на 160 місць, читальний та спортивний зали. Трудящі селища підтримують культурні зв’язки з країнами народної демократії.

В Комсомольському — 2 Герої Соціалістичної Праці — О. Ф. Логвиненко і О. С. Журавель.

 

НИЖНІЙ БИШКИН — село, центр сільської Ради, розташоване на правому березі річки Сіверського Дінця, за 22 км від райцентру. Населення — 655 чоловік, в основному росіяни. Сільраді підпорядковані населені пункти Геївка, Глинище, Суха Гомільша, Черкаський Бишкин.

В селі є колгосп ім. XX партз’їзду, господарство якого має 6 тис. га земельних угідь і спеціалізується на відгодівлі свиней.

Тут працюють восьмирічна школа, клуб, бібліотека.

Село Нижній Бишкин засноване в середині XVII століття. До Жовтневої революції місцевим поміщикам належало понад 2 тис. десятин землі, в той час як селяни мали по 1—2 десятини.

Під час Великої Вітчизняної війни село було однією з опорних партизанських баз загону Я. А. Брехунця. В березні 1942 року біля с. Черкаський Бишкин 17 бійців стрілецького полку повторили подвиг героїв-панфіловців.

 

ОСТРОВЕРХІВКА — село, центр сільської Ради, розташоване за 7 км від залізничної станції Жихар, за 25 км від райцентру. Населення — 958 чоловік. Сільраді підпорядковані населені пункти Аксютівка, Колісники, Миргороди, Сидори, Тимченки, Тросне.

У селі розташована бригада колгоспу «Червоний- Жовтень», в господарстві якого 5500 га земельних угідь, 500 га ягідників. Колгосп виробляє молоко, м’ясо і вирощує ранні овочі.

До послуг жителів лікарня. Тут є восьмирічна школа, 2 клуби, бібліотека.

Засноване село на початку XVII століття.

На його території розташоване городище (IV—III ст. до н. е.), яке існувало за часів скіфів. Під час розкопок тут виявлено наземне житло.

22 жовтня 1941 року німецькі загарбники окупували село. Гітлерівці жорстоко розправилися з тими, хто боровся проти «нового порядку». Колгоспних активістів І. С. Малика, В. Я. Колісника, С. М. Брегеля, партизана О. Д. Нечипоренка вони спалили живцем.

 

ПАСІКИ — село, центр сільської Ради, розташоване за 2,5 км від залізничної станції Безпалівка і за 19 км від райцентру. Населення —1200 чоловік. Сільраді підпорядковані населені пункти Веселе, Касьянівка, Клименівка, Козачка, Радгоспне, Роздольне.

В селі розташована бригада колгоспу ім. Шевченка.

Населення обслуговують восьмирічна школа, клуб на 200 місць, бібліотека.

Засноване село наприкінці XVII століття.

В період німецької окупації 1918 року в селі перебував підпільний центр більшовиків Зміївського повіту. Влітку цього ж року тут була проведена II повітова конференція більшовиків Зміївської, Балаклійської, Чугуївської і Таранівської волостей.

 

СКРИПАЇ — село, центр сільської Ради, розташоване за 22 км від райцентру. Населення — 2500 чоловік. Сільраді підпорядковані населені пункти Лісне, Мохнач, Мохначанське, Пасіка, Північний Донець.

У Скрипаях розташований колгосп «Прогрес», який має 5700 га земельних угідь, 200 га садів, а також учбове господарство Харківського сільськогосподарського інституту ім. В. В. Докучаева.

В селі є восьмирічна школа, клуб, бібліотека.

На території Скрипаївської сільради біля сіл Пасіка і Мохнач виявлені рештки поселення та городища скіфського часу (IV—III ст. до н. е.). Біля с. Мохнач розкопано ще 8 поселень салтівської культури (VIII—X ст. н. е.).

У 1906 році в Мохначі відбулась сутичка між жителями і лісниками державного лісу, що захопили селянську худобу, і селяни кілками та вилами відбили її.

Село Скрипаї засноване у 1647 році.

У роки громадянської війни перший голова сільради Д. Д. Гура організував партизанський загін із жителів Скрипаїв. Комітет бідноти утворив загін із 40 чоловік для боротьби з куркульськими бандами, від рук яких загинули комуністи В. А. Товстокорий, Д. Д. Гура.

Місцевий колгосп був учасником Всесоюзної сільськогосподарської виставки 1937—1938 років.

Уродженцем села є Герой Радянського Союзу М. Ф. Пасько.

 

ЧЕМУЖІВКА — село, центр сільської Ради, розташоване на лівому березі річки Можі, за З км від райцентру. Населення —1938 чоловік. Сільраді підпорядковані населені пункти Артюхівка, Водяхівка, Левківка, Пролетарське.

У селі знаходиться 2-й відділок радгоспу «Зміївський». Відділок має 800 га орної землі і спеціалізується на виробництві молока, овочів і картоплі.

Жителів села обслуговують восьмирічна школа та філіал Зміївської середньої заочної школи, клуб на 200 місць, бібліотека, побутова майстерня.

На території Чемужівки збереглися рештки 2 поселень епохи бронзи (III—II тисячоліття до н. е.).

Засноване село у 1864 році.

В період Великої Вітчизняної війни відзначився Герой Радянського Союзу А. Є. Кришталь,, який своїм танком врізався у колону противника і знищив 50 автомашин.

 

ШЕЛУДЬКІВКА — село, центр сільської Ради, розташоване на лівому березі річки Сіверського Дінця, за 15 км від райцентру. До найближчої залізничної станції Занки 7 км. Населення — 3370 чоловік. Сільраді підпорядковане селище Благодатне.

У селі розташований колгосп ім. Мічуріна, високомеханізоване господарство району, яке має 3300 га орної землі, 900 га сіножатей, працюють молочарня, олійня, млин. Є також ветлікарня.

До послуг жителів — клуб, середня школа, З бібліотеки, лікарня на 50 ліжок, побутовий комбінат.

Шелудьківка — одне з найбільш упорядкованих сіл району. Тут зелені і широкі вулиці, центральна частина яких вкрита бетоном.

Село засноване у 1685 році. Крім хліборобства, його населення займалося млинарством, чинбарством. У 1819 році жителі Шелудьківки брали участь у повстанні військових поселенців Чугуївського округу.

Після встановлення Радянської влади у 1920 році виник у селі партійний осередок. У 1921 році створено комсомольську організацію.

Під час Вітчизняної війни село було базою партизанського загону на чолі з командиром І. С. Любченком. Комуністу Ю. Є. Кравцову надано звання Героя Радянського Союзу.

 

Посилання на цю статтю:

Населенні пункти, центри селищних і сільських рад Зміївського району // История Змиевского края. – Змиев. – 30.09.2017. – URL : https://colovrat.at.ua/publ/17-1-0-339

Категория: «Історія міст і сіл Української РСР» | Добавил: Yurata (30.09.2017)
Просмотров: 172