УДК 556.5 (477.54)
ББК 26.222.5 (4УКР-4ХАР)
ВОДОЙМИЩА МІСТА: ПРО ЩО СВІДЧАТЬ НАЗВИ РІЧОК
_____________
© І. Ю. Саратов
(1930–2012)
Мож, Оскіл, Уди, Лопань, Харків, Немишля, Рогань та інші назви річок Харківщини нам доводилося повторяти багато разів. Що означають ці назви, звідки вони взяті?
Спробуємо з'ясувати деякі з них. В літературі можна натрапити на роз'яснення і наукові гіпотези щодо назв водоймищ, походження їх тощо. Але однозначної відповіді на деякі назви досі не дано, і тому серед вчених виникають різноманітні трактування однієї й тієї ж відповіді, а лише передбачення, значить, пошуки істини досить тривають і не виключена можливості появи нових теорій, гіпотез, а то й конкретних даних.
Отже, звідки взято назви річок. Сіверський Донець, як ми знаємо, має «водяне» походження. Щось подібне є і в назві Можа, Осколу, Уд, Лопані.
Спробуємо розшифрувати, скажемо назву річки Мож. Вимовивши її, в уяві постане дрібний осінній дощик, по-народному – мжичка. Тепер неважко помітити спільний корінь цих двох слів, що означає «мокнути». Певне, тоді, коли давалася назва цьому руслу, річка губилася десь серед порослих очеретом мокрих ярків, відшукати вузеньку стрічечку якої було нелегко.
Але не лише одна версія про походження назви річки. Деякі вчені схильні вважати, що слово взяте з мови прибалтійських народностей і пов'язане з лісом. Вони стверджують про наявність у ті далекі часи по обидва береги русла густої рослинності, тому річка стала «лісовою». Подібне походження назви у підмосковного міста Можайська.
Рис. 1. Мож у місці впадіння річки Мерефа
Є ще одне припущення щодо виникнення назви, тобто від слова «межа». При цьому посилаються на російський географічний довідник «Книга большого чертежа», де зазначається про існування межі між річками Коломак і Мож.
Нарешті, звернемося й до такого факту. На географічних картах різних періодів річку названо по-різному: Мож і Мжа. Причому, остання назва зустрічається на нових картах. Чим цю зміну пояснити і яка назва правильна?
Перетворення «Можа» в «Мжу», гадаємо, є наслідок тенденції робити назву річок жіночого роду (річка яка – Мжа, а не Мож. Або Немишль – Немишля).
Досі немає єдиної думки і про «розшифровку» назви «Оскіл». Одні стверджують, що слово походить від давньоєвропейського кореня, пов'язаного з поняттями «тече», «хлюпає» тощо. Інші доводять «спорідненість» Осколу із скелями, і назва річки означає «біля скель». На берегах Осколу можна побачити крейдяні нашарування, але гранітних скель ніде немає.
Все це дає підставу вважати, що єдиної думки і в цьому не досягнути. Вченим – історикам, археологам, лінгвістам, філологам, – є над чим працювати.
Джерело:
Саратов І. Водоймища міста: про що свідчать назви річок // Вечірній Харків. 1975. 24 червня.
Посилання на цю статтю:
Саратов І. Водоймища міста: про що свідчать назви річок // История Змиевского края. Змиев. 21.10.2021. URL: https://colovrat.at.ua/publ/13-1-0-459
Библиовебографическое описание (ДСТУ 8302:2015):
Водоймища міста: про що свідчать назви річок // История Змиевского края. 2021-10-21. URL: https://colovrat.org/publ/13-1-0-459 (дата обращения: 2024-04-19).
Похожие статьи: