Главная » Статьи » История Змиевщины

Короткий нарис історії Зміївського району середини ХХ – початку ХХІ ст.


УДК 908 (477.54)
ББК 63.3 (4УКР-4ХАР)

КОРОТКИЙ НАРИС ІСТОРІЇ ЗМІЇВСЬКОГО РАЙОНУ СЕРЕДИНИ ХХ – ПОЧАТКУ ХХІ ст.

Завершилася війна. Додому поверталися ті воїни, які ще на тривалий час залишалися оберігати мир у Європі. Люди відвикли від мирної праці і тому жадібно взялися за відродження з руїн міст, сіл, своїх осель. Загоювалися глибокі рани на землі. Але ще довго війна нагадувала про себе непередбаченими вибухами мін і снарядів, якими була начинена земля і на яких підривалися діти та дорослі, приносячи все нові й нові страждання в людські оселі. Сотні людей у селах району стали каліками, вдовами, сиротами.

Але не знали люди, яке нове лихо чекає на них. Несприятливі для села погодні умови 1946 року та надмірні плани державної хлібозаготівлі, призвели до того, що нічим було сплатити трудодні колгоспникам. У більшості господарств зерна людям зовсім не видали. Взимку 1946–1947 років у селах знову настав голод, який однак, не спричинив великих жертв.

Незважаючи на те, що практично на всіх геодезичних картах, в енциклопедіях і різних довідниках назва писалася як «місто Зміїв», юридично – це було місто селищного типу. Громадськість Зміївщини неодноразово піднімали це питання перед районною та обласною Радами. Нарешті 1941 року питання про перейменування Зміївської селищної Ради у міську було винесене на розгляд Президії Верховної Ради УРСР. Але остаточному вирішенню цього питання зашкодила війна.

Знову громадськість заговорила про цю необхідність 1947 року. А вже 22 грудня 1948 року Указом Президії Верховної Ради УРСР селище міського типу Зміїв переводиться до категорії міського поселення і було перейменоване на «місто Зміїв».

УКАЗ
ПРЕЗИДІЇ ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНСЬКОЇ РСР ПРО ВІДНЕСЕННЯ СЕЛИЩА МІСЬКОГО ТИПУ ЗМІЄВА, ЗМІЇВСЬКОГО РАЙОНУ ДО КАТЕГОРІЇ МІСТ РАЙОННОГО ПІДПОРЯДКУВАННЯ

Віднести селище міського типу Зміїв до категорії міст районного підпорядкування з перетворенням Зміївської селищної Ради на міську Раду.

Включити в міську смугу міста Змієва: селище міського типу Замостя, за винятком східної околиці, і селище залізничної станції Зміїв, виключивши їх з складу Замостянської селищної Ради; селище Піски з територією Донецької паперової фабрики виключити з складу Зідьківської селищної Ради.

Підпорядкувати Зміївській міській Раді селище Вирішальний, вилучивши його з складу Замостянської селищної Ради.

Замостянську селищну Раду ліквідувати.

Голова Президії Верховної Ради УРСР М. Гречуха

Секретар Президії Верховної Ради УРСР В. Нижник

м. Київ, 22 грудня 1948 р.

Таким чином, до Зміївської міської Ради приєднувалася частина території ліквідованої Замостянської селищної ради та територія паперової фабрики, яка була підпорядкована Зідьківській сільській раді.

З роками кращав районний центр, а також села району. Зводилися нові житлові будинки, культурно-освітні заклади, комунальні підприємства, впорядковувалися вулиці, площі. До 1 травня 1950 року біля Будинку піонерів в Змієві було встановлено пам’ятник В. І. Леніну, а біля районного Будинку культури – пам’ятник Й. В. Сталіну. В міському парку споруджується монумент двічі Герою Радянського Союзу З. К. Слюсаренку.

Будинок культури Зміївського району

Рис. 1. Будинок культури Зміївського району

На початку 50-х років підвищуються заготівельні та закупівельні ціни на зерно, цукровий буряк, продукти тваринництва. В господарствах району починає надходити нова, більш виробнича техніка: підвищилася врожайність зернових культур, великі зміни відбулись і в тваринництві. Укрупнюються колгоспи.

Станом на 1954 рік сільське господарство району являло: чотири радгоспи, двадцять колгоспів, дві машинно-тракторні станції. Також у районі працювали державний плодорозсадник, 9 лісництв із своїми переробними майстернями, паперова фабрика, три заводи, три промислові артілі.

На мальовничих берегах Сіверського Дінця розмістилися Всеукраїнський тубсанаторій, будинок відпочинку Харківського заводу №75, будинок відпочинку Харківського медичного об’єднання «Коробів Хутір», будинок відпочинку Турбогенераторного заводу, будинок відпочинку вчених та студентів Харківського державного університету.

У сфері культури нараховується: районний будинок культури, двадцять чотири сільські клуби, чотири кіно-стаціонарні та п’ять кінопересувних установок. Книжковий фонд бібліотек району перевищує 50 тис. примірників (18 тис. – лише в центральній бібліотеці).

Районна дитяча бібліотека

Рис. 2. Районна дитяча бібліотека

У населених пунктах району – 8 десятирічок, 19 семирічних та 18 початкових шкіл, одна школа робітничої молоді. У спеціальному дитячому будинку виховуються діти, батьки яких загинули на фронтах війни. В навчальному процесі задіяно понад 800 вчителів та технічного персоналу.

Медичне обслуговування в районі складається із стаціонару, в якому нараховується понад 100 ліжок, чотирьох сільських лікарень із стаціонаром на 65 ліжок, 6 дитячих ясел на 165 ліжок, 15 фельдшеро-акушерських та 11 фельдшерських пунктів, 8 колгоспно-пологових будинків, 26 аптечних пунктів та 2 сільських аптек. У всіх медичних закладах району працює понад 500 чоловік медперсоналу.

Будинок Зміївської міської ради

Рис. 3. Будинок Зміївської міської ради

Населення міста і району забезпечується продовольчими та промисловими товарами, будівельними матеріалами та паливом через районний союз споживчих товариств «Смєшторг», який на Зміївщині має більше 40 торгових точок.

Значною подією в економічному житті Зміївського району стало спорудження біля села Стара Єгорівка найбільшої на той час у Європі теплової електростанції. Одночасно зі спорудженням станції будувалось і нове селище для робітників та службовців, назване Комсомольським.

Нова будівля Зміївської школи №1

Рис. 4. Нова будівля Зміївської школи №1

1958 року в чисте поле біля озера Лиман були завезені перші будівельні матеріали, а 31 грудня 1960 року Зміївська ДРЕС дала перший промисловий струм. 1966 року вже працювало 6 енергоблоків, які виробляли 1,2 млн. кіловат-годин електроенергії. Цього ж року Зміївську електростанцію було нагороджено орденом Трудового Червоного Прапора. За доблесну працю під час будівництва та освоєння унікального обладнання цього енергетичного гіганту енергетики, багатьох її працівників було нагороджено орденами та медалями Радянського Союзу. Серед них: М. В. Черкасов, А. А. Айзбекова, І. О. Бурдейнюс та інші. А старшому машиністу турбіни О. С. Журавлю було присвоєно звання Героя Соціалістичної праці. Пізніше цього високого звання буде удостоєний У. А. Якимчук.

Приміщення Зміївської паперової фабрики

Рис. 5. Приміщення Зміївської паперової фабрики

Указом Президії Верховної Ради УРСР від 30 грудня 1962 року Зміївський район був укрупнений. До нього відійшли декілька сільрад Олексіївського та Нововодолазького районів.

4 січня 1965 року згідно з Указом Президії Верховної Ради УРСР, було утворено декілька районів Харківщини. Частина земель Зміївського району підпорядковується до новостворених Первомайського та Нововодолазького районів.

У 60–70-ті роки ХХ ст. на Зміївщині швидкими темпами розпочинається будівництво навчальних закладів. На околиці районного центру виростає школа-інтернат. В замостянській частині міста стає до ладу нова середня школа №2, де розпочинають навчання близько тисячі дітей. 1962 року в с. Таранівці побудовано нову середню школу на 520 учнів. В ці ж роки у Змієві в трьох десятирічних, одній восьмирічній та одній початковій школах навчалося вже 2683 учні. У вечірній школі робітничої молоді та заочній середній школі навчалося 1300 учнів.

Лікарня у Шелудьківці

Рис. 6. Лікарня у Шелудьківці

У цей час поряд із старим мостом, частково зруйнованим під час Великої Вітчизняної війни, будується новий бетонний міст, який з’єднав замостянську частину міста із центром. Розбудовується і Зміївська лікарня. Будуються 4 корпуси, розраховані на 200 ліжок, нова поліклініка. В мальовничому місці під Змієвом споруджується туберкульозний диспансер.

Головними галузями сільського господарства району, як і раніше, є землеробство і тваринництво. Посівна площа всіх сільськогосподарських культур під урожай 1964 року становить 89050 га, крім того в районі є: 2876 га садів, 25464 га сіноугідь та пасовиськ. Поголів’я великої рогатої худоби на 01.01.1964 року становило 45,2 тис. голів, у тому числі: корів – 16.5 тис., свиней – 14.5 тис., птиці – 46.9 тис. штук. Вироблено м’яса на 100 га сільгоспугідь – 37.5 ц. та молока – 184.5 ц.

Залізничний вокзал Змієва

Рис. 7. Залізничний вокзал Змієва

У роки восьмої (1966–1970 рр.) і дев`ятої (1971–1975 рр.) п`ятирічок Зміївщина досягла найвищих темпів розвитку за часів радянської влади. Очолювали район у ці роки перший секретар райкому КП України О. С. Пушкарьов та голова виконкому районної Ради народних депутатів Бєлашов П. І. Лише за роки 8-ї п’ятирічки у Зміївському районі було побудовано 54,1 тис. кв. м. житла, 946 сімей отримали нові квартири, 11 гуртожитків на 1570 місць, готель на 100 місць, 1730 індивідуальних будинків, 11 шкіл на 4000 учнів, 16 дитячих дошкільних закладів на 1345 місць, лікарень на 150 ліжок, 4 фельдшеро-акушерських пункти, 4 клуби на 1350 місць, магазинів на 129 робочих місць, 20 підприємств громадського харчування на 1104 посадочних місць, банно-пральний комбінат і дві лазні, 4 комбінати побутового обслуговування на 118 робочих місць, доріг із твердим покриттям 36 км., 7 автопавільйонів, реконструйовано 5 мостів. Побудовано 150 км електроліній високовольтних і 120 км низьковольтних, прокладено 57 км газопроводів, газифіковано 4115 квартир, прокладено 17 км водогону. 1972 року завершено будівництво районного вузла зв’язку, де встановлено АТС на 1700 номерів.

Зміївська районна державна адміністрація

Рис. 8. Зміївська районна державна адміністрація

У ці роки в селищі Комсомольське розпочинається будівництво Зміївської овочевої фабрики. 1970 року введено в дію лінію цієї фабрики, що дала першу продукцію.

На 1971 рік площа району становить 136,6 тис. га., протяжність з півночі на південь становить 55 км, а із сходу на захід – 57 км. У складі району, окрім м. Змієва, три селищні Ради (Комсомольська, Зідьківська, Лиманська), 12 сільських Рад, у складі яких перебуває 89 населених пунктів. Населення району на 01.01.1972 року становить 87,8 тис. осіб у тому числі: міського – 38,3 тис., сільського – 49,5 тис. Із них працездатного – 43 тис. осіб. Обсяг валової продукції народного господарства району становить 227,7 млн. крб. Із них: промисловість – 202 млн. крб, сільське господарство – 25,7 млн. крб.

Універмаг Змієва. 1982 рік

Рис. 9. Універмаг Змієва. 1982 рік

Сфера машинобудування в районі представлена досить великим заводом, що випускав обладнання для пралень та хімчисток. До цього, з 1962 року завод спеціалізувався на випуску сушильно-гладильних станків для комунальних та побутових пралень.

Герой Соціалістичної Праці Віра Федорівна Сидора

Рис. 10. Герой Соціалістичної Праці Віра Федорівна Сидора

Паперова фабрика – найстаріше підприємство Зміївщини. З 1893 року фабрика виготовляла обгортковий папір. За радянської влади фабрику було реконструйовано на виробництво тонких сортів паперу. 1972 року розпочалися роботи з розширення та реконструкції фабрики. Багато її працівників за багаторічну та сумлінну працю були нагороджені орденами та медалями СРСР.

Дитячий садок у Соколовому

Рис. 11. Дитячий садок у Соколовому

Потужність Зміївської ДРЕС в ці роки досягає 2400 МВт (6 енергоблоків по 200 МВт і 4 енергоблоки по 300 МВт кожен). Електроенергія, яку у ці роки видає електростанція, становить понад 14575 млн. кВт-год. В основному, електроенергією забезпечуються міста Харків, Полтава, Суми, Зміїв.

Завод «Буддеталь» випускає збірний залізобетон, товарний бетон та залізобетонні конструкції. Продукція заводу використовується у с. Комсомольському, БУ Зміївської ДРЕС, та м. Змієві.

Гуртожиток та їдальня для працівників животноводчої ферми у селі Тимче

Рис. 12. Гуртожиток та їдальня для працівників животноводчої ферми у селі Тимченки

Завод «Будматеріалів» (колишній цегельний) запущено в експлуатацію 1958 року. З 1968 року, окрім цегли, завод розпочав випуск фарби. Виробляє 5100 тис. цегли на рік.

1968 року розпочато будівництво заводу монтажних заготовок. Кошторисна вартість заводу – 2,69 млн. крб.

Тарний комбінат – підприємство облспоживспілки, яке спеціалізується на виготовленні бочкотари та тарної дошки. Сировиною для комбінату є лісоматеріали, що централізовано надходять із північних районів СРСР.

Чайна у селі Лиман

Рис. 13. Чайна у селі Лиман

Зміївський лісгоспзаг – розпочав свою промислову діяльність 1939 року. З 1956 року єдиним видом продукції лісгоспзагу є деревина. Вже дещо пізніше були побудовані механічні майстерні з переробки деревини і стали виготовлятися товари культурно-побутового призначення.

Скрипаївський учлісгосп – Харківського сільськогосподарського інституту ім. Докучаєва у ці роки нараховує 190 працівників і займається переробкою деревини та веденням лісового господарства.

Харчова промисловість Зміївщини налічує три підприємства: харчокомбінат, молокозавод та хлібозавод №10.

Зміївський харчокомбінат має млин, олійницю, невелику хлібопекарню та цех з виробництва безалкогольних напоїв.

Молокозавод в м. Змієві побудовано 1969 року. Чисельність робітників – 85 чол. Завод побудований для переробки (пастеризації, сепарації та розфасовки) молочно-кислої продукції.

Хлібозавод №10 – нове підприємство, що забезпечує хлібобулочними виробами с. Комсомольське. Валовий випуск продукції на той час становить 661 тис. крб. 1972 року здано в експлуатацію Таранівську пекарню Зміївського райспоживспілки.

До інших сфер народного господарства району відносяться Зміївське районне об’єднання «Сільгосптехніка», Зміївське спеціалізоване відділення «Сільгосптехніка», райпобуткомбінат, друкарня та Лиманський рибгосп.

Зміївське райоб’єднання «Сільгосптехніка» займається виробничо-технічним забезпеченням радгоспів та інших сільськогосподарських підприємств району.

Зміївське спеціалізоване відділення «Сільгосптехніка» виконує ремонти двигунів ГАЗ-51 та мотоциклів К-750.

Усе будівництво, що проводиться в районі у ці роки, забезпечують п’ять будівельних організацій: монтажна дільниця з будівництва Зміївської ДРЕС, БУ Зміївської ДРЕС, ПМК-37, «Балакліясільбуд», ПМК «Облміжколгоспбуду». Чисельність населення, що працюють у цих організаціях, на 1971 рік становить 2104 осіб.

Автотранспорт Зміївщини представляє АТП 20337, яке нараховує 230 штук автомобілів, 135 шт. автобусів і 21 шт. таксі. За 1971 рік усього перевезено 6,8 млн. пасажирів, окрім того, 1,2 млн. легковими таксі.

Окрім АТП, автотранспорт мають і промислові підприємства, будівельні організації, радгоспи. Всього вантажних автомобілів у районі – 762 шт., загальною грузотонажністю 2294 тони, легкових автомобілів – 140 шт., автобусів – 156 шт., автомобілі спеціального призначення – 186 шт., інших – 18 штук. У приватному користуванні 67 легкових автомобілів і 7370 мотоциклів.

У цей час на Зміївщині діють сільськогосподарський технікум, дві філії промислових технікумів, 16 середніх шкіл, школа-інтернат, дві школи робітничої молоді, дві заочні середні загальноосвітні школи, 29 восьмирічних і 44 початкові школи з загальною кількістю 26982 учнів. У школах працює 1006 вчителів. У населених пунктах району діє 14 лікарень, 60 ФАПів, у яких працює 573 осіб. середнього медичного персоналу. Окрім того, в районі 60 побутових підприємств, 24 дитячі садки та понад 300 торгових точок, товарообсяг яких становить понад 25 млн крб.

Культура району представлена двома будинками культури, 60 клубами, 80 бібліотеками, двома будинками відпочинку, санаторієм, трьома піонерськими таборами, 54 кіноустановками.

Упродовж 1966–1975 років за успіхи, досягнуті у Всесоюзному соціалістичному змаганні, трудову доблесть при виконанні планів і соціалістичних зобов’язань по збільшенню виробництва і продажу зерна державі та досягнення високих показників у тваринництві, Указом Президії Верховної Ради СРСР було нагороджено орденами і медалями багатьох працівників сільського господарства району.

Найвищими урядовими нагородами – Героя Соціалістичної Праці були відзначені директор держплемзаводу «Червоний Велетень» Ю. Я. Лук’яненко, птахівниця дослідного господарства «Бірки» В. Ф. Сидора, доярка держплемзаводу «Червоний Велетень» Р. І. Касянова.

За досягнення високих результатів у всесоюзному соціалістичному змаганні за дострокове виконання народногосподарського плану 1975 року, Зміївський район було нагороджено перехідним Червоним Прапором ЦК КПРС і Ради Міністрів СРСР.

За ініціативою Зміївського райкому партії, 26 листопада 1976 року Президія Верховної Ради УРСР приймає Указ про перейменування Змієва – одного з найстаріших міст Слобожанщини – на Готвальд, а Зміївський район – на Готвальдівський.

Герб Зміївського району

Рис. 14. Герб Зміївського району

Герб – це символ, офіційна емблема району, в якому відображаються її історія, особливості та традиція. Він являє собою геральдичний щит (чотирикутний, загострений до низу). Верхню частину щита займає знак, який містить інформацію про район. Це сніп пшениці, обвитий голубою стрічкою. З обох боків снопа дубове листя. На малиновому полі щита зображена змія (змій) в оборонній позі. На голові корона з п'ятьма зубцями. Навколо гербового щита – дубове листя, обвите блакитно-жовтою стрічкою. Щит увінчано стилізованим зображенням шестерні, з обох боків якої розташовані по два злакових колоси. На тлі шестерні подано схід сонця і колоски пшениці.

Період із 1976 по 1986 роки були роками напруженої та наполегливої праці зміївчан. У цей час іде інтенсивне будівництво виробничих об’єктів і житла, а економіка району і матеріальний добробут його мешканців досягли найвищого рівня.

Історично склалося, що провідною галуззю економіки Зміївського району було і залишається сільське господарство. В центрі уваги трудівників району постійно перебувало виробництво зерна, овочів та м’ясо-молочної продукції. Хлібороби радгоспів досягали високих урожаїв зернових. Найвища врожайність була досягнута у радгоспах: «Шебелинський», дослідному господарстві «Бірки», «3-й Вирішальний», ім. Гагаріна.

Тваринники району теж достроково виконували державні плани. Високих надоїв добивалися колективи ферм держплемзаводу «Червоний Велетень», радгоспів «3-й Вирішальний», «Дружба», «Шебелинський», птахорадгоспу «Іскра», Таранівської птахофабрики. Щоб поліпшити поголів’я великої рогатої худоби, з 1978 року в радгоспі «Шебелинський», дослідному господарстві «Бірки» та державному племзаводі «Червоний Велетень» проводилася селекційна робота з розведення симентальської та червоно-плямистої голштино-фризької порід. Із 1985 року на базі держплемзаводу працює лабораторія з трансплантації ембріонів.

Флаг Зміївського району

Рис. 15. Флаг Зміївського району

Прапор району являє собою прямокутне полотнище (відношення ширини до довжини 2:3) малинового кольору із зображенням в центральній частині герба району. Висота гербового щита дорівнює 1/2 ширини прапора. Прапор району двосторонній. Навершшя древка являє собою металевий конус висотою, рівною 1/10 ширини прапора, основа конусу дорівнює 2-м діаметрам древка, закріплюється на циліндричній основі висотою, рівною 1/20 ширині прапора. Колір металу, з якого виготовляється навершшя, срібний.

Згідно з програмою дослідження космічного простору, 17 липня 1974 року о 21 годині 41 хвилина московського часу у Радянському Союзі було здійснено запуск космічного корабля «Союз Т – 12» із екіпажем у складі командира корабля двічі Героя Радянського Союзу льотчика-космонавта СРСР полковника В. О. Джанібекова, бортінженера Героя Радянського Союзу, льотчика-космонавта СРСР С. Є. Савицької та космонавта-дослідника І. П. Волка.

11 січня 1985 року Зміївщина радо вітала свого славного земляка льотчика-космонавта, Героя Радянського Союзу Ігоря Петровича Волка, який прибув на Батьківщину, щоб зустрітися з рідними, близькими, друзями дитинства.

90-ті роки ХХ ст. стали переломними в історії України і, зокрема, Зміївського району та його населення. 1990 року, на численні вимоги громадських організацій і свідомих громадян Зміївщини, рішенням Верховної Ради РСР йому було повернуто історичну назву «Зміїв». Це сталось якраз напередодні відзначення 350-річчя козацького міста Змієва. У липні цього ж року було прийнято «Декларацію про Державний суверенітет України», яка виражає віковічну мрію всього українського народу про волю, свободу і незалежність. А у серпні на центральній площі міста зміївчани святкували свій славний ювілей.

24 серпня 1991 року в стінах Верховної Ради було проголошено незалежну державу Україну. Із цього дня розпочався відлік її життя вже як самостійної, суверенної держави. В житті населення Зміївського району також почалися великі зміни, – важкий і тривалий перехід від директивної до ринкової економіки разом із переходом від однопартійної до багатопартійної системи.

На початку 90-х років Україна розпочала формування багатоукладної ринкової економіки. Зміївщина не була винятком у цій реорганізації. В умовах зародження нових економічних відносин в агропромисловому секторі району почала формуватися також багатоукладна система господарювання. В районі почали діяти товариства з обмеженою відповідальністю, приватні підприємства, акціонерні товариства, сільськогосподарські кооперативи, державні підприємства, фермерські та приватні селянські господарства.

Будівля торговельної мережі АТБ та офісного центру

Рис. 16. Будівля торговельної мережі АТБ та офісного центру

У ці роки головну роль у розвитку Зміївщини, як і раніше, відігравало сільське господарство. Спеціалізація району в значній мірі була зумовлена близьким розміщенням м. Харкова і була орієнтована на виробництво овочів, молока, м’яса та картоплі. Але з середини 90-х років, у зв’язку з економічними труднощами, які переживав район, занепадом промислових і сільськогосподарських підприємств, значно розширилися посіви технічних культур, що мали на ринку підвищений попит. У структурі посівних площ району зернові почали вже займати 42%, технічні 10,3%, овочі та картопля – 1,5%, а кормові – 45,2%. На середину 1996 року поголів’я великої рогатої худоби в господарствах Зміївщини значно зменшилось і становило 25720 голів, в тому числі корів 10180 голів, свиней – 2482 голів, птиці – 286,2 тис. голів.

Для обслуговування населення та господарств в районі продовжували діяти районна ветлікарня і лабораторія, дільничні лікарні в селах Шелудьківці, Лимані, Таранівці, Соколові, дві приватні ветеринарні аптеки, дві приватні ветеринарні клініки, працюють філії аптек у селах Шелудьківці і Таранівці. Незважаючи на загальний занепад господарств, два з них – дослідне господарство «Бірки» і «Роздольне», продовжували займатися вирощуванням птахів, Агрофірма ім. Гагаріна, КСП «Україна», держплемзавод «Червоний велетень» – вирощуванням зерна та м’ясо-молочної продукції. Перед цими господарствами в ці роки постало важке завдання – зберегти елітний генофонд та матеріально-технічну базу.

Згідно з Указом Президента України від 3 грудня 1999 року «Про невідкладні заходи щодо прискорення реформування аграрного сектору економіки» в Зміївському районі були розпайовані 33,1 тис. га сільськогосподарських угідь. 6728 колишніх працівників радгоспів дістали право власності на землю, 4387 стали власниками майнових сертифікатів. Кожен із них відчув, що збулась віковічна мрія селянина – він стає господарем на своїй землі.

На долю виробничих структур із приватною власністю на землю та майно стало припадати більш як 80 відсотків агропромислового потенціалу району. Ринкові відносини на селі почали набувати подальшого розвитку. Так у 2000–2002 роках товаровиробниками усіх форм власності в районі щорічно вироблялося на 39–40 млн. гривень валової сільськогосподарської продукції; утримувалося поголів’я великої рогатої худоби – 14900 голів, з них: корів – 6600 голів, свиней – 7200 голів; птахів – 229,5 тис. голів. Діяли ВАТ РТП, ВАТ «Рай сільгоспхімія», ТОВ «Зміїв-Агро». На село надійшла техніка новітніх зразків вітчизняного та зарубіжного виробництва. Це зернозбиральні комбайни «Бізон», «Нью-Холанд», «Джон-Дір», «Домінатор», «Дон-680», важкі дискові борони та сівалки.

У ці роки в районі також функціонували промислові підприємства і заклади різних форм власності. Ось коротка характеристика деяких із них:

Зміївська ТЕС (до 1998 року – Зміївська ДРЕС) входить до системи ВАТ «Державна енергогенеруюча компанія «Центренерго» Міністерства палива та енергетики України. Встановлена проектна потужність – 2400 МВт. Електрична потужність ТЕС становить 2150 МВт, що дозволяє виробляти за рік 16 млрд. кВт. год електроенергії. Статутний капітал підприємства 30 млн. 962 тис. грн. Форма власності – колективна.

Відкрите акціонерне товариство «Зміївський машинобудівний завод». ВАТ «Зміївський машинобудівний завод» засновано 22 травня 1995 року рішенням Регіонального фонду державного майна в Харківській області. З 1958 року «Зміївський машинобудівний завод» спеціалізується на виробництві машин і обладнання для комунального господарства. Завод був єдиним підприємством у СРСР, що виробляв обладнання для хімчисток. Для задоволення потреб народного господарства України завод розширив асортимент прального обладнання. Крім цього, з 1998 року освоєно виробництво машин для агропромислового комплексу (вузли та агрегати до комбайну «ЛАН», борона ТДБ-5Х). Статутний капітал підприємства 2686,6 тис. грн. Форма власності – колективна.

«Зміївська паперова фабрика» – одне з найстаріших підприємств району, що засноване 1893 року. З 9 жовтня 1998 року фабрика змінила форму власності і назву, перетворившись на Товариство з обмеженою відповідальністю «КРОНЕКС-Україна». До 1994 року це підприємство мало назву АТ «Донець». Основні види діяльності ТОВ «КРОНЕКС-Україна»: виробництво целюлози, деревної маси, паперу і картону, виробництво виробів із паперу та картону, оптова торгівля та інше. Статутний капітал підприємства 180,5 тис. грн. Форма власності – колективна.

Закрите акціонерне товариство «Завод ЕЛОКС» засноване 1991 року. Основні види діяльності: виробництво електротехнічних машин, устаткування, автомобільне господарство, конструкторські та проектні роботи, виробництво електророзподільної та контрольної апаратури. Статутний капітал підприємства – 5 млн. 300 тис. грн. Форма власності – власність міжнародних організацій та юридичних осіб України і декількох іноземних держав.

Відкрите акціонерне товариство «Комсомольський хлібозавод». Засноване 1960 року. Відповідно до рішення Регіонального відділення Фонду державного майна України в Харківській області від 24 грудня 1996 року хлібзавод перетворено з державного підприємства на відкрите акціонерне товариство. Здійснює виробництво та реалізацію хлібобулочних та кондитерських виробів у Зміївському районі. Статутний капітал – 625,7 тис. грн. Форма власності – колективна.

Товариство з обмеженою відповідальністю «С-ТРАНС». 9 вересня 1943 року розпочав свою роботу Зміївський молокозавод. 9 серпня 1996 року було створено акціонерне товариство закритого типу «Зміївський молокозавод». 27 грудня 1997 року АТЗТ «Зміївський молокозавод» реорганізовано у товариство з обмеженою відповідальністю. З 20 березня 2001 року – ТОВ «С-ТРАНС». Основний вид діяльності: виробництво молочної продукції (молоко фасоване, кефір, біо-кефір, ряжанка, вершки, сметана, сири). Статутний капітал – 31,0 тис. грн. Форма власності – колективна.

Акціонерне товариство закритого типу «Маяк». Засноване 1 квітня 1991 року як мале підприємство шляхом реорганізації МП «Маяк». Підприємство виробляє побутові опалювальні котли потужністю від 7 до 100 кВт з ККД 92 – 94%. Статутний капітал підприємства – 21 тис. грн. Форма власності – колективна.

Товариство з обмеженою відповідальністю «ПЛАСТ». Засноване 1998 року. Виробляє безалкогольні напої, воду мінеральну в асортименті, борошно та макаронні вироби. Статутний капітал – 1 млн. грн. Форма власності – колективна.

Відкрите акціонерне товариство «Зміївметалосервіс». У 1975 році на базі тимчасових будівель та споруд був створений Зміївський експериментально-механічний завод з державною формою власності. 1994 року було засновано ВАТ Зміївський експериментально-механічний завод «Зміївметалосервіс». Основний вид діяльності: виробництво будмашин, проектні роботи, виробництво сталевих конструкцій, монтажні роботи. Статутний капітал – 42,5 тис. грн. Форма власності – колективна.

Відкрите акціонерне товариство «Дослідний електромонтажний завод» засноване 20 лютого 1972 року як підприємство, що виробляє продукцію для потреб електроенергетики. 1995 року підприємство реорганізовано у відкрите акціонерне товариство. Впродовж 30 років завод виробляв устаткування спеціальне для АЕС (модулі кабельні герметичні), обладнання для обслуговування трансформаторів, автогідропідіймачі, будівельні металоконструкції, бурові установки, товари народного споживання (кришки для консервування, водостічні жолоби, прасувальні дошки) та інше. Завод налагодив випуск зернопереробного обладнання. Статутний капітал – 85,9 тис. грн. Форма власності – колективна.

Приватне творчо – виробниче підприємство «Зміїв-дизайн». Підприємство засноване 1991 року членом спілки дизайнерів України С. І. Майбородою. ТВП «Зміїв – дизайн» виконує роботи по дизайну середовища, інтер’єрів та реклами. Єдине на Україні підприємство такого напрямку у районному центрі. Створено також художній салон, де представлені твори живопису, скульптури та декоративно – ужиткового мистецтва. На підприємстві працює три члени спілки дизайнерів України. У своїй діяльності об'єднує більше ста народних умільців та митців Зміївщини, а також Харківщини.

Початок ХХI сторіччя характеризується позитивною тенденцією нарощування обсягів промислового виробництва. Збільшилася кількість прибуткових підприємств, з’явилися нові робочі місця, збільшилася середньомісячна заробітна платня. Перший державний переворот 2004 року та світова економічна криза призвели до нових соціально-економічних негараздів. Відновлення економіки району, як і країни в цілому, прийшовся на період 2009–2013 рр. Це був найвищий рівень розвитку Зміївщини за весь час незалежності України. Але трагічні події другого держперевороту 2014 року відкрили нову сторінку історії.

 

Джерело:
Історії Зміївського району // Зміївська районна рада. URL: https://zmiev-rayrada.gov.ua/%C2%A0istoriya-rajonu-16-30-48-10-04-2016/ (дата звернення 10.09.2021).

Посилання на цю статтю:
Короткий нарис історії Зміївського району середини ХХ – початку ХХІ ст. // История Змиевского края. Змиев. 11.09.2021. URL: https://colovrat.at.ua/publ/1-1-0-455


Похожие статьи

Поделиться статьёй
Рубрика: История Змиевщины | Дата публикации: 2021-09-11 | Просмотров: 325 | Ключевые слова: Зміївський район | Рейтинг: 5.0/1