Іоносферна обсерваторія – одне із «7 занедбаних чудес СРСР»



Publ ID: 1626261456-438

УДК 37.035 (477.54)
ББК 74.200.585.4 (4Укр-4Хар-2)

ІОНОСФЕРНА ОБСЕРВАТОРІЯ – ОДНЕ ІЗ «7 ЗАНЕДБАНИХ ЧУДЕС СРСР»

На західній окраїні Змієва знаходиться унікальний науковий центр Інституту іоносфери, який проводить дослідження в галузі фізики навколоземного космічного простору. Функціонує з 1966 року. 2001 року обсерваторію визнано науковим об'єктом, що є національним надбанням України.

Фото з боку ставків

Рис. 1. Фото з боку ставків

1963 року в науково-дослідній лабораторії іоносфери Харківського політехнічного інституту розпочалися роботи з впровадження методу некогерентного розсіяння для вивчення іоносфери. Подібні дослідження проводили в СІПА. Для подальшої праці в цьому напрямку на полігоні біля міста Змієва створили унікальну експериментальну базу. Це був єдиний в СРСР подібний проект, який мав еталонні наукові інструменти – радари некогерентного розсіяння. 1991 року науково-дослідна лабораторія стала Інститутом іоносфери, до складу якого сьогодні входить унікальна Іоносферна обсерваторія, якій немає рівних у всій Східній Європі.

Загальний вигляд радару

Рис. 2. Загальний вигляд радару

Головний випромінювач

Рис. 3. Головний випромінювач

Зараз установа підпорядкована кафедрі космічної фізики радіофізичного факультету ХНУ імені В. Н. Каразіна. Всього в світі налічується 11 подібних об’єктів, 5 з яких розташовані на території СІЛА. Радар некогерентного розсіювання метрового діапазону з нерухомою антеною вертикального випромінювання діаметром 100 метрів, є найбільшим інформативним джерелом відомостей про основні параметри іоносферної плазми в середніх широтах центрально-європейського регіону. Його дані використовують при дослідженні та вирішенні таких важливих завдань, як: наземний та космічний радіозв’язок, прогнозування погоди та землетрусів, загоризонтна радіолокація та інші.

Примітка відео-каналу «Vladimir Saenko»: «В 1972 г. под руководством профессора В. И. Тарана на полигоне возле г. Змиёва была создана уникальная, единственная в СССР, экспериментальная база с эталонными научными инструментами – радарами НР, один – с зенитной параболической антенной диаметром 100 м НДА-100 (Харьковский радар); другой – с полноповоротной антенной диаметром 25 м ППА-25 – а также с нагревным стендом с антенной 300 м на 300 м. Институт ионосферы является одним из крупнейших в мире научных центров, которые проводят исследования в области физики околоземного космического пространства и солнечно-земных связей современным, наиболее точным и информативным методом некогерентного рассеяния (НР) радиоволн. В 2001 г. научный центр, именуемый «Ионосферный зонд», был признан объектом Национального достояния Украины. Система радаров НР в Харькове является единственной в средних широтах Европы. Во всем мире существуют 11 таких радаров, 5 из которых принадлежат Соединённым Штатам Америки. Строительство двух харьковских радаров НР было начато в 1966 г.».

Після 1991 року дослідження в обсерваторії практично не проводять через відсутність сучасного обладнання. Іоносферна обсерваторія внесена до списку «7 занедбаних чудес СРСР».

 

Посилання на цю статтю:
Іоносферна обсерваторія – одне із «7 занедбаних чудес СРСР» // История Змиевского края. Змиев. 14.07.2021. URL: https://colovrat.at.ua/publ/1-1-0-438

Джерело:
Краєзнавчі шляхи Слобожанщини: Збірник інформаційно-методичних матеріалів. Х. 2019. Вип. ХІІ. С. 37.

Библиовебографическое описание (ДСТУ 8302:2015):

Іоносферна обсерваторія – одне із «7 занедбаних чудес СРСР» // История Змиевского края. 2021-07-14. URL: https://colovrat.org/publ/1-1-0-438 (дата обращения: 2024-03-28).

Похожие статьи:


Рубрика: История Змиевщины | Дата публикации: 2021-07-14 | Просмотров: 25789 | Ключевые слова: Зміїв, zmiiv, Zmiev, змиев